Народний музей
українського старовинного костюму та побуту
КЗ ПМО "Ніжинська хореографічна школа"
У мальовничому місті Ніжині одним з наймолодших музеїв є Народний музей українського старовинного костюму та побуту Ніжинської хореографічної школи. Його було відкрито у рамках відзначення 10-річчя Незалежності України на базі єдиної на Чернігівщині хореографічної школи з метою більш ефективної роботи з підростаючим поколінням та молоддю /2001 рік/.
У 2009 році Постановою колегії управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації від 23 грудня 2009 р. № 16 Музею українського старовинного костюму та побуту Ніжинської хореографічної школи було присвоєно звання «народний».
На сьогоднішній день в експозиції музею представлено 668 експонатів. До уваги відвідувачів музею – одяг та вишивка Чернігівщини, зокрема Ніжинського, Бобровицького, Борзнянського, Коропського, Носівського, Козелецького, Ічнянського, Бахмацького районів, а також вироби з Полтавщини, Сумщини, Львівщини, Хмельниччини, Тернопільщини.
Музейні експонати поділяються на три основні експозиційні розділи:
- Український старовинний костюм
- Український рушник
- Предмети домашнього вжитку та побуту
Одяг багато чого може сказати про людину. Національний костюм розповість усе про народ. Віками речі відігравали як естетичну так і захисну роль. Важливим елементом українського національного костюму є вишивка. В ній – частина душі українців. Її глибоко вікова символіка та колористика – це свідчення соціального статусу власника, його належності до тієї чи іншої етнічної групи, а крім того – оберіг, захист від недобрих сил, і, нарешті, – просто окраса українського національного одягу. Невід’ємними атрибутами українського колоритного костюма є вишита сорочка, плахта, корсетка, юпка… Ці речі є експонатами І-го експозиційного розділу, так само, як і представлені в ньому зразки старовинного шкіряного та плетеного взуття.
Після одягу рушник є найдавнішим побутовим предметом у хаті. Він відомий корінному населенню нашої країни ще з дохристиянських часів. Рушник, як особливий, високого рівня сакральності предмет, характерний для багатьох народів, головним чином слов’янської, балтійської та угоро-фінської груп. Протягом усього життя людину супроводжували рушники. Вони були своєрідними медіаторами, тобто посередниками між Богом і людиною. Рушники використовувались, враховуючи їх велику силу, магію, чи, виражаючись сучасною мовою, дію, у різноманітних життєвих ситуаціях.
В експозиції Народного музею Ніжинської хореографічної школи представлені різні види рушників:
- ритуальні (жодне весілля не обходиться без вишитого українського рушника);
- божники (ними прикрашають ікони, картини, портрети, дзеркала або й просто чіпляють над вікнами чи на спеціальних кілочках, вбитих у стіну);
- побутові (якими користуємося у щоденному житті: ними утираємося, а також не обходимося без них на кухні).
Звичай прикрашати хату рушниками в Україні не перевівся. На Чернігівщині він розвивається і сьогодні.
Захоплює і експозиція побутових предметів та предметів домашнього вжитку. Серед найбільш багаточисельних: настінні доріжки, вишивані картини, рядна, наволочки, підузорники, мереживо, завіси для печі, серветки та ін. А серед предметів домашнього вжитку: бодня для сала, тарілки, полумиски, глечики та чугунці, рогачі, ложки, скрині, праски…
З численних предметів побуту виділяється солом’яник – один із старовинних видів плетеного посуду, що побутував на Чернігівщині. Для його виготовлення використовували солому та лозу, лико чи бересту. Популярними були і плетені скрині.
З давніх-давен український народ славився своєю працьовитістю. Знаряддя праці в експозиції музею цю рису дуже добре підтверджують. Тут можна побачити прядки та гребні для пряжі, рубелі та качалки, знаряддя для в’язання коноплі, льон та клубки з нього.
З моменту урочистого відкриття Народний музей українського старовинного костюму та побуту Ніжинської хореографічної школи прийняв численних відвідувачів: представників міської влади, гостей міста, в тому числі і зарубіжних. Тут проводяться екскурсії для гостей навчального закладу: учасників обласних семінарів-практикумів та науково-практичних конференцій, які проходять на базі школи; вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл м. Ніжина та Ніжинського району; вихованців дошкільних навчальних закладів м. Ніжина; уроки з предмету «Початковий курс історії хореографічного мистецтва», важливою складовою яких є вивчення регіональних особливостей українського народного костюму та побуту.
Приємний подив і захоплення – такі враження після відвідування музею.
Завітайте до Народного музею українського старовинного костюму та побуту Ніжинської хореографічної школи!
Режим роботи музею: понеділок – п’ятниця – 10.00 – 15.00
Завідувач музею – заслужений працівник культури України Шаган Леонід Костянтинович.
